Індекс рубрикатора НБУВ: П212.3-47(4УКР-4ХЕС)

Рубрики:

Рис

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання щодо обгрунтування теоретико-концептуальних засад створення моделі еколого-збалансованого природокористування у регіональному аспекті як підгрунтя формування національної екологічної доктрини. Сформульовано методологію дослідження. Розкрито суть поняття еколого-збалансованого природокористування у зонах поліфункціонального призначення, яке базується на критеріях сталого та просторового розвитку, враховує послаблення деструктивних тенденцій та передбачає досягнення балансу між ресурсокористувачами. Обгрунтовано комплексний методологічний підхід щодо концептуальних засад визначення еколого-економічного ризику на прикладі зони рисосіяння України з урахуванням особливостей природно-ресурсного потенціалу та стану існуючої біосоціоекономічної системи, що передбачає застосування системо-обгрунтованих управлінських рішень у сфері природокористування. Розроблено концепцію раціонального природокористування у зонах поліфункціонального призначення, суттю якої є обгрунтування теоретико-методологічних засад і організаційно-економічного механізму у реалізації поетапного переходу до регіональної моделі еколого-збалансованого природокористування, критерієм якої є визначення пріоритетів реалізації державної політики у сфері управління якістю навколишнього середовища з урахуванням екодепресивних особливостей регіону.

Висвітлено теоретико-методологічні основи еколого-збалансованого природокористування (ЕЗП) на територіях поліфункціонального статусу (ПС), аспекти його екологізації. Розкрито концептуальні засади ЕЗП та описано організаційно-економічні механізми його забезпечення в зонах ПС. Проведено інтегральну оцінку зони рисосіяння України, визначено вплив антропогенних та техногенних факторів на стан довкілля. Проаналізовано стратегію досягнення ЕЗП за умов поліфункціональності територій.

Освещены теоретико-методологические основы эколого-сбалансированного природопользования (ЭСП) на территориях полифункционального статуса (ПС), аспекты его экологизации. Раскрыты концептуальные основы ЭСП и описаны организационно-экономические механизмы его обеспечения в зонах ПС. Проведена интегральная оценка зоны рисосеяния Украины, определено влияние антропогенных и техногенных факторов на состояние окружающей среды. Проанализирована стратегия достижения ЭСП в условиях полифункциональности территорий.

Висвітлено еколого-збалансовані пріоритети та критерії комплексної оцінки розвитку територій. Обгрунтовано шляхи гармонізації соціально-економічних і екологічних відносин на регіональному рівні. Проаналізовано теоретичні та прикладні проблеми екологічного менеджменту територій. Визначено концептуальні засади еколого-збалансованого природокористування регіонів України. Запропоновано організаційно-економічний механізм екологічного менеджменту та раціонального природокористування в регіональному контексті.

Освещены эколого-сбалансированные приоритеты и критерии комплексной оценки развития территорий. Обоснованы пути гармонизации социально-экономических и экологических отношений на региональном уровне. Проанализированы теоретические и прикладные проблемы экологического менеджмента территорий. Определены концептуальные основы эколого-сбалансированного природопользования регионов Украины. Предложен организационно-экономический механизм экологического менеджмента и рационального природопользования в региональном контексте.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем інституціонального й інструментального забезпечення збалансованого природокористування в Україні як комплексного системного явища із відповідними соціальними, екологічними й економічними складовими, їх очікуваними позитивними та негативними наслідками, необхідними регулятивними діями стимулювання позитиву та мінімізації можливого негативу для вирішення завдань оптимізації природокористування, збереження та відтворення природного капіталу, покращання стану довкілля. Визначено концептуальні принципи та критерії формування моделі еколого-збалансованого природокористування, домінанти екологізації інноваційного розвитку, перспективні напрями інституціональних трансформацій екологізації вітчизняної економіки. Увагу приділено формуванню системи економічної відповідальності у сфері природокористування, питанням екологізації продовольчого комплексу, потенційним можливостям розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на територіях природно-заповідного фонду, екологічно орієнтованому стратегічному управлінню транспортно-логістичними системами.

Висвітлено теоретико-методологічні й організаційні проблеми раціонального природокористування в зоні еколого-економічного ризику. Обгрунтовано теоретичні засади екологізації суспільних відносин щодо вирішення конфліктів і досягнення балансу інтересів у сфері регіонального природокористування. Визначено стратегічні напрями управління еколого-економічною системою й особливості застосування системно-екологічного підходу до формування еколого-збалансованої політики регіону. Розроблено методику розрахунку рівня депресивності еколого-економічних систем регіону та запропоновано модель еколого-економічного природокористування в контексті мінімізації еколого-економічного ризику (на прикладі зони рисосіяння в Україні).

Визначено прожитковий мінімум як основний інструмент регулювання оподаткування доходів фізичних осіб. Охарактеризовано перспективи розвитку фондового ринку України. Проаналізовано кредитну діяльність банків України у період фінансової стабільності. Розглянуто основні напрями державної політики зі зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства. Висвітлено державне регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні. Увагу приділено конкурентоспроможності підприємств туристичного бізнесу: проблеми та перспективи розвитку. Розкрито сучасний стан небанківських кредитних установ в Україні. Оцінено конкурентний порядок та модернізацію економіки України.

Розроблено теоретико-методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму запровадження екологічного страхування ризиків водогосподарської діяльності на меліорованих землях. Встановлено, що екологічне страхування ризиків в системі водогосподарсько-виробничого комплексу будь-якої країни сприяє зниженню антропогенного та техногенного навантаження на навколишнє природнє середовище, сприяє забезпеченню екологічної та продовольчої безпеки. Вдосконалено поняття "екологічне страхування ризиків" за умов використання водогосподарсько-меліоративних об'єктів як страхування цивільної відповідальності власників водогосподарсько-меліоративних об'єктів (страхувальників) за шкоду, завдану інтересам третіх осіб внаслідок виникнення природних і техногенних небезпек, що створюють економічні, соціальні й екологічні збитки. Доведено, що існуюче законодавчо-нормативне забезпечення системи екологічного страхування не сприяє його запровадженню в будь-яку галузь економіки, в тому числі й у водогосподарську. Розроблено методичний підхід щодо екологічного страхування ризиків за умов функціонування об'єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу.

Розглянуто теоретичні та практичні питання з запровадження екологічного менеджменту та аудиту на підприємствах господарсько-виробничого комплексу України. Проаналізовано існуюче законодавчо-нормативне забезпечення цього процесу. Надано відомості про екологічні сертифікацію, маркетинг, інжиніринг, маркування та страхування в системі екологічного менеджменту. Висвітлено перспективи екологічного страхування в Україні. Запропоновано екологічний підхід до оздоровлення підприємства.

Наведено результати 23-річних досліджень роботи єдиної у світовій гідромеліоративній практиці закритої чекової рисової зрошувальної системи конструкції канд. техн. наук В. Й. Маковського (ЗЧЗС-М) із оборотним циклом водокористування. Визначено багаторічний вплив системи на еколого-меліоративний стан і параметри меліоративного режиму агроландшафту, що забезпечують сприятливі еколого-економічні умови й одержання високих урожаїв рису та супутніх культур. Широкомасштабне рисосіяння в Україні має 50-річну історію.

Досліджено історію розвитку, сучасний стан та завдання галузі рисосіяння у світі та Україні. Приділено увагу районуванню зони рисосіяння України. Проаналізовано кліматичні умов зазначеної зони. Охарактеризовано конструкції та параметри рисових зрошувальних систем України. Вивчено агротехнічні й агромеліоративні умови вирощування рису. Розглянуто селекцію рису в Україні. Визначено динаміку показників родючості грунтів рисових зрошувальних систем Південного Степу України. З'ясовано зміну показників родючості грунтів під впливом затоплення за умов рисових зрошувальних систем Автономної Республіки Крим. Описано раціональне використання зрошувальної води на рисових системах. Надано теоретико-методологічне обгрунтування ресурсо- та природозберігаючого режиму водокористування на рисових зрошувальних системах. Здійснено розрахунок складових зрошувальної норми з урахуванням їх динаміки та економії води у процесі вирощування рису за умов Причорномор'я України. Оцінено ефективність функціонування придунайських рисових зрошувальних систем.

Проаналізовано соціо-еколого-економічний стан сільського регіону (СР). Розглянуто зрошення як фактор економічного розвитку СР. Розроблено теоретико-методичний підхід до формування моделі еколого-збалансованого розвитку СР на основі індикаторного підходу. Увагу приділено формуванню еколого-збалансованої моделі (ЕЗМ) на основі світового досвіду. Науково обгрунтовано концептуальний підхід і принципи розробки ЕЗМ розвитку СР і механізм її реалізації в умовах зрошення Південного регіону України. Розроблено та науково обгрунтовано модель еколого-збалансованого розвитку СР у зоні зрошення. Оцінено еколого-економічне збалансування аграрних підприємств на основі SWOT-аналізу. Вдосконалено організаційно-економічний механізм реалізації ЕЗМ економічного розвитку СР.

Узагальнено досвід вітчизняних і зарубіжних вчених і практиків з питань особливостей застосування No-till технологій і систем землеробства на зрошуваних і неполивних землях. Визначено вплив технології на показники родючості різних типів ґрунтів, проаналізовано вплив покривних культур у сівозмінах на збереження вологи ґрунту, поліпшення фізичних і хімічних властивостей ґрунту, ефективність використання всіх видів ресурсів та екологічну, економічну і соціальну ефективність No-till технологій і систем землеробства. Обґрунтовано комплекс технічних засобів для вирощування сільськогосподарських культур за такою технологією.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-467

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено матеріали доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції Викладено пізнавальну інформацію, що підтверджена науковими результатами встановлено ефективність застосування інноваційних розробок для відновлення продовольчих систем. Висвітлено актуальні проблеми сьогодення та перспективи їх вирішення за використання сучасних досягнень науковців. Охоплено великий спектр важливих питань, таких як: трансформація продовольчих систем під впливом кліматичних змін та військових дій; відновлення родючості ґрунтів і повернення сільськогосподарських земель в економічний обіг, які пошкоджені у результаті бойових дій, вода і агропродовольчі системи, відновлення галузі тваринництва та кормовиробництва, розвиток стійких агропродовольчих систем, напрями забез¬печення соціальної, екологічної та економічної стійкості сільських територій в контексті реалізації Спільної сільськогосподарської політики ЄС.